Знадоби архіву Лесі Українки в Слов'янскій бібліотеці у Празі. Київ 2003 рік

Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) увійшла увійшла в історію української літератури як письменниця, перекладачка, фольклористка, культурна діячка, піонерка українського феміністичного руху. Леся Українка писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці, працювала в ділянці фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу), брала активну участь в громадській діяльності, українському національному русі. Творчість Лесі Українки позначена всією складністю проблем, що поставали наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть у літературі, мистецтві, філософській та суспільній думці. На думку багатьох дослідників, Леся Українка – спадкоємиця шляхетного роду і продовжувачка гностичної традиції, залишалася незрозумілою в радянській Україні і майже незнаною широкій публіці – в Україні незалежній. Вивчення життя і діяльності цієї видатної українки продовжилося в ХХІ столітті, вийшло на якісно новий рівень дослідження: з’явилася велика кількість літературознавчих, історико-документальних, філософських наукових праць, проведено ряд дисертаційних досліджень. Доробок Лесі Українки в полікультурному контексті важко переоцінити, адже вона поставила модерну українську літературу на один щабель розвитку з літературою європейською, сприяла ствердженню національної ідентичності українців. Поетеса пронесла через усе своє життя велику мудрість справжньої любові до України. У військовий час актуальність товару уточнюйте за номером телефону.