Агробіологія. Т. Д. Лисенка. 1946

Теорія стадійного розвитку є загальнобіологічна теорія і саме тому вона має вихід у всі розділи агробіологічної науки, широко перетворюючись на практику соціалістичного сільського господарства. Скорочення термінів вегетації на полі злакових рослин як боротьби з суховеями; яровізація картоплі та висадка очей яровізованих бульб як засіб зменшення кількості посадкового матеріалу, що водночас веде до підвищення врожаю; відкриття відмінності зимостійкості рослин на різних стадіях розвитку та заходи боротьби із зимовою загибеллю озимих; спосіб виведення сортів озимих шляхом відбору з популяцій за допомогою посіву недояровізованим насінням; відкриття причин виродження картоплі на півдні та літні посадки картоплі як засіб боротьби з виродженням посадкового матеріалу в посушливих районах степу; теоретичні основи свідомого підбору батьківських пар для схрещування під час виведення сортів різних культур; відкриття та формулювання закономірностей вищіплення за термінами вегетаційного періоду як теоретична основа нових прийомів бракування у селекційному процесі; абсолютно нова постановка питань насінництва — ось ті, далеко не вичерпані в нашому перерахунку, висновки теорії стадійного розвитку, які вже втілені і втілюються у практику соціалістичного сільського господарства.